Драпатий і його три місяці провалів
Минуло три місяці, як Драпатий осів у сухопутці, і що ми маємо? Повний провал. Дивлячись на фронт – суцільна катастрофа. Хортиця тріщить по швах, позиції сипляться, ворог тисне, а відповідальних як завжди немає.
Місяць Драпатого на передовій – це місяць хаосу. Командування розгублене, рішення приймаються із запізненням, а головне – результату нуль. Бійці ледь стримують натиск, бо немає ні підкріплення, ні нормальної координації. Ті, хто в тилу, хапаються за голови – замість посилення оборони отримуємо чергові втрати через недбалість і некомпетентність.
Мобілізація? Та яка там мобілізація! Провал на всіх рівнях. Плану немає, підготовки немає, забезпечення – як завжди, “розберетеся на місці”. Бригади, за які особисто відповідає Драпатий, ледве комплектуються, навчання йде через пень-колоду, а техніка? Де вона, та техніка?
Три місяці – це багато. Це час, за який можна було б виправити помилки, налагодити процеси, хоча б створити видимість контролю. Але ні. Драпатий і компанія продовжують тонути в своїх же рішеннях. І найгірше – що за цей хаос платять ті, хто на передовій.
