Коли російські ракети перетворюють книжкові склади на попіл, а на передовій щодня потрібні нові броньовані машини, здається, що ці дві історії існують у паралельних світах. Але український оборонний бізнес ламає цю логіку. пише видання Finteco – і йдеться не про черговий звіт, а про програму, яка з’єднує культуру та оборону в одному рішенні. Оборонна компанія Укр Армо Тех запустила ініціативу «4.5.0° за Фаренгейтом», у межах якої виділила 1 млн грн на повторний друк книжок, знищених російськими атаками. Сім видавництв уже отримали підтримку, серед них – «Жорж» із романом Петра Яценка «Нечуй. Немов. Небач» та «Видавництво» з книжкою Аліни Сарнацької «С.К.А.М». Максимальна допомога на одне видання – 100 тис. грн, а вся програма розрахована на авторів-військовослужбовців і ветеранів, чиї тексти фіксують досвід війни.
Броньований пікап, який змінює правила гри на передовійЯкщо програма підтримки книжок – це гуманітарний вимір, то основний продукт компанії – бронеавтомобілі сімейства UAT GYURZA – це вже суто фронтова історія. І починається вона не з абстрактних презентацій, а з конкретних машин, які щодня виконують завдання там, де рахунок іде на секунди. Найсвіжіша новина – кодифікація Міноборони броньованого пікапа UAT.GYURZA-01 PICKUP у вересні 2026 року. Машина побудована на шасі Dodge RAM 5500 – одного з найнадійніших цивільних пікапів, що для військових означає просту логістику, доступність запчастин і зрозумілий алгоритм керування. Важить такий пікап трохи більше 8 тонн, перевозить п’ятьох військових у повному спорядженні та майже 2 тонни вантажу. Швидкість – до 110 км/год, а запасу палива вистачає на 800 км ґрунтовими дорогами і до 1000 км – твердим покриттям. Але головне – не цифри швидкості, а те, що стоїть за словом «захист». Корпус пікапа відповідає рівню 2 стандарту STANAG 4569 – це протикульний і протиуламковий захист. Протимінний захист – рівні 3a та 3b за тим самим стандартом. Для розуміння: це означає, що екіпаж захищений від підриву фугасу, еквівалентного кільком кілограмам тротилу, і від куль калібру 7,62 мм. У реальному житті це виглядає так: машина їде ґрунтівкою під дощем, зверху – маскувальна сітка, у кузові – дрони, мінометні міни та боєприпаси, а всередині – п’ять людей, які не мають думати про те, чи витримає метал. Пікап також може працювати в діапазоні температур від -33°C до +55°C, що для української зими та літнього степу – не абстрактна цифра, а щоденна реальність. Гюрза-02: важкий MRAP, який не боїться «ланцюгів» і мінЯкщо пікап – це мобільність і універсальність, то UAT.GYURZA-02 – це вже інша філософія. Важкий MRAP (Mine-Resistant Ambush Protected) з повною масою понад 18 тонн, який перевозить до 10 військових плюс водія. Міноборони кодифікувало оновлену версію цієї машини в червні 2026 року, і серед ключових змін – посилена незалежна підвіска, збільшена вантажопідйомність до 2,5 тонн, кліренс 380 мм та запас ходу 1200 км. Але найцікавіше – це те, що ховається за формулюванням «AI-enabled software». Йдеться про програмне забезпечення з елементами штучного інтелекту для моніторингу навколишнього середовища. У кабіні – чотири відеокамери та монітори спостереження, система нічного бачення, пожежогасіння для моторного та десантного відсіків, автономний опалювач і кондиціонер. Броня – рівень 2 за STANAG 4569, протимінний захист – 3A і 3B, тобто витримує підрив до 8 кг у тротиловому еквіваленті під колесом. У реальному використанні GYURZA-02 – це машина для тих завдань, де «проїхати» означає «вижити». Вона може бути як з обертовою бойовою вежею, так і без неї – залежно від місії. І хоча цифри вражають, є один нюанс, який часто залишається за кадром: шасі та підвіска тут не просто «посилені», а перероблені під конкретні скарги військових. Компанія не приховує, що оновлення робилися за відгуками з фронту – і це, мабуть, найважливіша характеристика з усіх. Наземні роботи Viper: коли техніка йде туди, де людині не місцеПаралельно з бронеавтомобілями Укр Армо Тех розвиває напрям наземних роботизованих комплексів (НРК). На виставці Eurosatory-2026 у Парижі компанія разом із Третім армійським корпусом представила лінійку Viper. Це не просто черговий «робот на гусеницях», а спільна розробка військових і виробника: концепцію та перші рішення створювали бійці, а серійне виробництво взяла на себе компанія. У лінійці – кілька платформ. Viper C – це мобільний ретранслятор зв’язку з телескопічною щоглою до 6,5 метра. Він малопомітний, може протиснутися крізь крону дерев у лісосмузі або між щілинами в даху зруйнованої будівлі, розгортаючи ретрансляційне обладнання без ризику для особового складу. Viper F – бойовий робот для розвідки, спостереження та дистанційного ураження цілей. Платформи можуть працювати автономно, а швидкість деяких моделей сягає 13 км/год. Генеральний директор Укр Армо Тех Геннадій Хиргий в інтерв’ю РБК-Україна сформулював філософію цього напряму гранично чітко: «Там, де задачу може виконати роботизований комплекс, нема чого робити важкій броні ще й з людьми, які наражаються на небезпеку. Але, на жаль, не скрізь і не завжди НРК може замінити військового, який має пересуватися на захищеній техніці». І додав: «НРК не скасовує бронемашину так само, як дрон не скасував артилерію». Це не маркетинговий лозунг, а тверезе розуміння того, що фронту потрібні обидва інструменти – і робот, і броня. ТОВ “UkrArmoTech” у економічних новинах: не лише фронт, а й ринокУ економічних новинах ТОВ “UkrArmoTech” дедалі частіше згадується не лише в контексті постачання техніки, а й як приклад приватного виробника, який вписується у глобальні тренди. Світовий ринок бронетехніки зростає: за оцінками Mordor Intelligence, у 2025 році він становив 30,42 млрд доларів, у 2026-му – 32,12 млрд, а до 2031 року прогнозується 42,18 млрд доларів за середньорічного зростання 5,6%. Інші аналітики, зокрема Market Forecast, оцінюють сукупний обсяг ринку за 2025–2033 роки у 225 млрд доларів із CAGR 7,3%. Причина цього зростання – не абстрактна «геополітика», а цілком конкретні речі: країни НАТО переозброюються після десятиліть скорочень, а війна в Україні довела, що бронемашини залишаються критичним елементом навіть у час дронів. Попит на MRAP, бронетранспортери та спеціалізовані платформи зріс настільно, що цикли закупівель скоротилися з 10–15 років до 3–5. Для українського виробника це означає не просто «шанс», а вікно можливостей: локальне виробництво стає не даниною патріотизму, а економічною необхідністю для тих, хто хоче швидко отримувати техніку без черг на західні заводи. Якщо подивитися на УкрАрмоТех очима економіста, а не військового експерта, картина стає ще цікавішою. ТОВ «UkrArmoTech» — це не лише виробник, а й точка перетину кількох трендів, які сьогодні формують економічні новини України. По-перше, локалізація. Навіть попри те, що частину комплектуючих для перших зразків DESNA доводилося закуповувати в Китаї — бо тамтешні виробники могли швидко поставити потрібні деталі — компанія рухається до збільшення власної складової. По-друге, експортний потенціал. У 2025 році українські військові за грудень отримали 402 бронеавтомобілі від УкрАрмоТех — серед них GYURZA-01, GYURZA-02, TISA та FOX. Це не одиничні поставки, а серія. По-третє, фінансова дисципліна в умовах невизначеності. Хіргій публічно визнає: попит з боку військових є, але фінансування обмежене, і пріоритет віддається дронам та іншим критичним напрямам. Це означає, що оборонний бізнес в Україні — не «золота жила», а складна гра з державою в умовах постійного дефіциту ресурсів. 155-мм боєприпаси: ще один напрям, який важко переоцінитиОкремо варто згадати артилерійські боєприпаси калібру 155 мм – напрям, який Укр Армо Тех також розвиває. Хоча на ринку існують різні виробники, сама поява українського виробництва снарядів цього калібру є знаковою. За даними галузевих видань, початкові потужності сягають 100 тис. снарядів 155 мм на рік, із планами збільшення до 300 тис. у наступні роки. Для фронту, де витрата боєприпасів вимірюється тисячами на добу, це не просто «ще один продукт», а фактор, який впливає на стійкість оборони. Технології, які стоять за цифрамиЯкщо подивитися на всі три напрями – бронеавтомобілі, НРК і боєприпаси – разом, стає зрозуміло: Укр Армо Тех не намагається бути «всім одразу». Компанія будує повний інженерно-виробничий цикл: від проєктування та прототипування до випробувань, кодифікації, контролю якості та масштабування серійного виробництва. І це, мабуть, головна відмінність від багатьох «оборонних стартапів», які вміють зробити демонстратор, але не вміють – серію. У GYURZA-01 PICKUP, наприклад, використовується 6,7-літровий турбодизель Cummins потужністю 380 к.с. і 1017 Нм крутного моменту в парі з шестиступінчастою автоматичною коробкою Aisin. Паливні баки – 280 літрів, шини – 20-дюймові військові з RunFlat-вставками. Підвіска перероблена: замінені ресори, амортизатори, пружини, стабілізатори, а мости отримали додатковий захист. Це не «тюнінг», а інженерна робота під конкретні умови – бездоріжжя, перевантаження та постійний ризик підриву. Як виглядають ключові платформи в цифрах
Ключові продукти УкрАрмоТех у цифрах
Джерела
|
